Сучасний світ не можна уявити без інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Поява та стрімке поширення Інтернету та заснованих на ньому технологій в усіх сферах суспільного життя, поставило перед людством глобальні питання, від відповідей на які залежить подальший розвиток цивілізації.
Всесвітній Самміт інформаційного суспільства (2003-2005) проведений під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку ознаменував новий етап в історії творення спільного майбутнього на широкій та репрезентативній основі, зібравши в єдиній аудиторії представників технічних спільнот, громадських і політичних суб’єктів, бізнесу, держав та міжнародних організацій, які вирішували долю розбудови світового інформаційного суспільства (СІС).
Значний внесок у розвиток СІС продовжує вносити ЮНЕСКО через програму «Інформація для всіх», ВОІВ через т.зв. «Інтернет-Угоди», ЮНКТАД – сприяючи розвиткові електронної комерції, ФАО – через «Комунікації для розвитку» та інші організації під егідою Організації Об’єднаних Націй. Варто згадати й такі міжнародно-правові договори як Конвенція Ради Європи про захист прав осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних, а також Конвенція про кіберзлочинність, що вийшли за рамки суто регіональних актів, учасниками яких стали не лише європейські країни.
Серед «нестандартних» за статусом з точки зору міжнародного права, але не менш впливових на розвиток СІС організацій, слід згадати про ICANN, що є відповідальною не тільки за функціонування адресного простору в Інтернеті, але й забезпечує охорону прав власників доменних імен та товарних знаків на глобальному рівні через власні процедури. Попри те, що вона зареєстрована як неприбуткова приватна організація та виконує свою функцію за контрактом з Урядом США, в діяльності та управлінні нею беруть участь як представники технічних спільнот, так і представники урядів держав, міжнародних організацій на основі т.зв. «багатосторонньої моделі».
Значний масив норм міжнародного «м’якого» права продовжує народжуватися у вигляді рекомендацій, резолюцій та декларацій міжнародних організацій, неформальних глобальних форумів та багатосторонніх конференцій з тих, чи інших актуальних проблем світового інформаційно-комунікаційного правопорядку, відображаючи різні підходи до регулювання чутливих питань кібер-права, що стосуються свободи інформації та обмеження її поширення через кордони, захисту приватності користувачів комунікацій, прав інтелектуальної власності, електронної комерції, боротьби з кіберзлочинністю, юрисдикції та вирішення інформаційних спорів у режимі реального часу за допомогою ІКТ.
Наша держава не стоїть осторонь цих глобальних процесів та бере активну участь в роботі міжнародних організацій, що опікуються питаннями СІС, є учасником багатьох міжнародних угод у цій сфері. Українська делегація внесла свій доробок у прийнятті на першому та другому етапах ВСІС важливих документів, що визначають принципи розбудови СІС та завдання для глобальної спільноти на майбутнє. Важливість для нашої держави вищезазначених міжнародних політико-правових питань розвитку СІС знайшла відображення Основних засадах розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки, ухвалених Законом України від 9 січня 2007 року № 537-V, а також в прийнятті низки нормативно-правових актів у сфері кібер-права, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення та поширення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації та персональних даних, електронної комерції на підставі норм та принципів міжнародного права.
Започаткування спеціалізації «кібер-право» на кафедрі міжнародного права дозволить приділити належну увагу цілій низці актуальних міжнародно-правових питань, пов’язаних з вивченням та дослідженням світового інформаційно-комунікаційного правопорядку в нестримній динаміці його розвитку, підготувати спеціалістів високої кваліфікації, що представлятимуть державні, суспільні та бізнес-інтереси України в СІС.
Комментариев нет:
Отправить комментарий